РЕШІ́ТЧАСТИЙ, а, е. Який має вигляд решітки (у 1 знач.). Транспортно-відвальний міст, призначення якого — транспортувати породу і відкидати її у відвали, — це величезна металева решітчаста ферма, яка спирається на багатоколісні візки і може пересуватися по рейках вздовж вибою (Наука.., 7, 1956, 7); // Який має в собі решітку. У дрібних підприємствах овочі миють у ваннах з решітчастим настилом на дні (Технол. пригот. їжі, 1957, 18).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 525.