РЕЄСТРАТУ́РА, и, ж. Відділ в установі, в якому реєструють кого-, що-небудь. Реєстратура розміщена в залі, з якого є прямий вхід у лікувальні кабінети лікарів (Заг. догляд за хворими, 1957, 16); Взагалі, реєструвати все підряд, без наукового відсівання, може й не науковий заклад — для цього досить бути реєстратурою (Кундзич, Діези.., 1956, 120).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 484.