РИБЕ́ЦЬ, бця́, ч. Риба родини коропових. Славна рибка рибець (Чуб., V, 1874, 1121); Ставив [Бокуда] сіті на велику рибу та стріляв із самостріла велетнів річкового риб’ячого царства — рибців (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 258).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 528.