РИБОЛО́ВЛЯ, і, ж. Ловіння риби. Вони знають, що батько й Асуар ніколи не приходять з риболовлі голіруч (Ірчан, II, 1958, 93); На риболовлю ходить її син, Юрко (Чорн., Красиві люди, 1961, 49).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 529.