РИМУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до римува́ти 1. Коли поруч стоять два римуючі інфінітиви, то краще один з їх брати в короткій формі. Замість бажати знати, краще сказати бажати знать (Сам., II, 1958, 368).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 535.