РИСБЕ́РМА, и, ж. Частина гідротехнічної споруди, признач. для кріплення річища потоку. Щоб запобігти розмиванню русла річки за греблею із плоским флютбетом, укріплюють рисберму (Довідник сіль. будівельника, 1956, 65).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 539.