РИСКО́ВАНО. Присл. до риско́ваний; // у знач. присудк. сл. [Середа (сам):] Хоч це й рисковано, але заради дружби, заради твоєї перемоги, Ваню, я готовий на все (Мик., І, 1957, 447); Лишатися в степу перечікувати буран, не знаючи, коли він пересядеться, було б рисковано (Ле, Право.., 1957, 250).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 540.