Ричківня, ричко́вня, ні, ж.
1) Помѣщеніе для дойнаго скота. Валк. у.
2) Помѣщеніе для молочныхъ продуктовъ. Старі пани вчинили мене за шапаря й за отамана, то було що-дня божого на степ їздиш, або у льодовню, у ричковню підеш, бо й туди треба догляду щоденного, — у ричковні молоко, масло, сметана, ґляґанка. Золотон. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 18.