Що oзначає слово - "риштовання"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


РИШТО́ВАННЯ, РИШТУВА́ННЯ, я, с.

1. буд. Тимчасове дерев’яне або трубчасте обладнання, що встановлюється біля стін споруди під час її відбудови, ремонту, реставрації і т. ін. Люди приставляли до стін риштовання (Н.-Лев., IV, 1956, 36); Високий, ніби багатоповерховий будинок у риштованнях, стояв корпус майбутнього лінкора (Собко, Шлях.., 1948, 95); Дерев’яне риштовання, яке щільно обліплювало стіни, здавалось кліткою, одягненою на будинок (Донч., VI, 1957, 311); Він бував у Панорамі ще тоді, як її відбудовували, і потім, коли вже натягували полотна і ціла бригада художників малювала, повзаючи на стальних риштуваннях під високим склепінням (Кучер, Прощай.., 1957, 286); Цілий день вона носила цеглу і так налазилася по риштуваннях, що не могла триматися на ногах і спотикалася, як п’яна (Чорн., Визвол. земля, 1959, 73); * Образно. Роман [О. Копиленка] «Народжується місто»..правдива книга про сміливих, самовідданих людей, які на риштованнях першої п’ятирічки показували зразки трудового героїзму (Іст. укр. літ., II, 1956, 136).

2. Тимчасовий дощаний настил на підвищенні; поміст. На майдані перед замком вкопували риштовання задля огневих штук (Стор., І, 1957, 370).

3. Тимчасове пристосування для підтримування чого-небудь у певному положенні. — Як же там на війні?Погано, Тимку… Людей убивають… А мене ось…і Федот показав очима на біле риштування, на якому лежала загіпсована рука (Тют., Вир, 1964, 348).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 547.