РО́БЕР, а, ч. У деяких картярських іграх — коло гри, що складається з трьох окремих партій. Вже восьмий робер догравали Герої віста (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 135).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 582.