РО́БЛЕННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. роби́ти 1-5. Тепер уже ніяка забобонна тривога не спиняла його від роблення обрахунку (Фр., VII, 1951, 83); Вчу дівчат ручних робіт: вишивання, роблення цвітів і т. п. (У. Кравч., Вибр., 1958, 370).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 587.