РОВЕ́ЦЬ, рівця́, ч. Зменш. до рів. Вона перестрибнула придорожній ровець.. і пішла на бурякове поле (Кучер, Трудна любов, 1960, 87).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 590.