РО́ВТА, и, ж., діал. Загін війська. Тоді товариство розділилося. Одну ровту провадив Тугар Вовк, а другу Максим (Фр., VI, 1951, 17).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 590.