РОДІ́ЛЛЯ, і, ж. Жінка, яка народжує або щойно народила; породілля. Вже синів його у артілі Звуть дідами, і раз у раз — Кожний рік — невістки-роділлі Носять правнуків на показ (Вирган, В розп. літа, 1959, 61); Допомога роділлям.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 596.