РОЗБЛИ́СКАТИСЯ, ається, док. Почати інтенсивно блискати (у 1 знач.). Розгримілися громи — і земля під пшеницями задрижала, розблискалися блискавиці і його долю над селом виписували (Черемш., Тв., 1960, 292).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 613.