РОЗБРАКО́ВКА, и, ж., спец., рідко. Дія за знач. розбракува́ти, розбрако́вувати. Його [механічного цеху] силами вперше в країні створені й високопродуктивні комбіновані верстати для одночасного проміру та розбраковки шерстяних.. тканин (Роб. газ., 25.III 1961, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 614.