РОЗБРАКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБРАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., спец. Відбирати браковані вироби з виготовленої продукції. Робітники, майстри і керівники цеху вважають, що їх завдання — випускати продукцію, а завдання працівників ВТК — розбраковувати її, визначати, яка деталь придатна (Ком. Укр., 11, 1964, 16); Торговельним організаціям надано широкі права в боротьбі з проникненням недоброякісної продукції; їх обов’язок — створити надійний бар’єр між споживачем і браком. Для цього слід уважно розбраковувати товари (Рад. Укр., 16.IX 1956, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 614.