Що oзначає слово - "розбір"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


РО́ЗБІ́Р, бо́ру, ч.

1. Дія за знач. розбира́ти 1-4, 11. Чекаю од Лілі описання маскараду, того розбору веселощів, на який ми з тобою «чуть-чуть» не попали (Л. Укр., V, 1956, 222); — Чого ти хочеш від мене?гукнула Регіна, роздратована цим легкодушним розбором її найтаємніших почувань і думок (Фр., VI, 1951, 278); — Скажи, ти замислювався над своїм вчинком? Робив ти йому тактичний і психологічний розбір? (Гончар, III, 1959, 280).

Без розбо́ру — усе, всіх підряд; не вибираючи. Тарас багато і часто без розбору читав про історичне минуле своєї України. І воно видавалося йому вільним, героїчним (Кол., Безсмертний Кобзар, 1961, 30); З розбо́ром — не все, не всіх підряд; вибираючи. В Константинополі, в палатах Великого палацу, подавали все й частували з розборомкому.. горіхи, а кому шкаралупина… (Скл., Святослав, 1959, 286); До нас засилають таку силу [віршів], що доводиться з великим розбором відбирати до часописі [часопису] (Мирний, V, 1955, 422); Ніко́му нема́ (нема́є) розбо́ру див. нема́.

2. Стаття, що містить аналіз, критичну оцінку чого-небудь. Правду кажучи, я не знайшов нічого такого у тій рецензії, щоб заради неї збивати бучу. Правда«чудаки»бринить дисонансом, коли нижче перечитати розбір оповідань (Мирний, V, 1955, 363).

3. розм. Те саме, що гату́нок 1, 3. Тарас, щоб свій достаток справді показати, Кинувсь тюк, ткання цесарське швидче [швидше] одв’язати, Вийняв, мабуть, штук чотири всякого узору І платків квітчастих в’язку луччого [кращого] розбору (Укр. поети-романтики.., 1968, 568); Попойшов [етапом] щось місяців коло двох в тісноті, що ні лягти, ні сісти; ..між кузьками всякими, між хворобами всіх розборів (Тесл., З книги життя, 1949, 78); // рідко. Рід, категорія людей з певними рисами, особливостями. [Руфін:] Невже ти не для жарту порівняв Кріспіна й Крусту з ними? [Кай Летіцій (усміхнувшись):] Як сказати? Звичайне, сі дрібнішого розбору (Л. Укр., II, 1951, 361).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 612.