Що oзначає слово - "розварюватися"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


РОЗВА́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗВАРИ́ТИСЯ, варю́ся, ва́ришся, док.

1. Втрачати від варіння свою форму, ставати розсипчастим, крихким. Картоплю треба варити на слабкому вогні, бо на сильному вона зверху розварюється, а всередині лишається сирою (Хлібороб Укр., 1, 1969, 44); Якщо тісто виготовляють для вареників з овочевим фаршем, то для того, щоб краще тримався фарш, а вареники не розварювались, слід збільшити норму яєць (Укр. страви, 1957, 246); Почала [мати] красити в цибулинні крашанки. А я, як тепер пам’ятаю, стою і заглядаю в казан. Коли бачуодна крашанка розварилася (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 76); // Варячись, ставати зовсім готовим до вживання або дуже м’яким. Щоб квасоля добре розварювалась, її перед варінням перебирають, заливають холодною перевареною водою на 8-10 год. (Укр. страви, 1957, 49).

2. перен., розм. Набувати розслабленого стану (про живі істоти); розморюватися. — Я слухаю вчора увечері, що це так бджола гуде. Аж воно он чого,казав дід, розварюючись від немочі у курені (Мирний, І, 1954, 193); Випивши ще один корець п’янкого меду, Володислав зовсім розварився (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 73).

3. розм., рідко. Варити багато страв. Тепер піст,нічого побагато розварюваться (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 625.