РОЗВИ́ХРИТИ, рю, риш, док., перех. Здійняти вихором; // Розтріпати, розметати в різні боки. Розвихрила буйне волосся Відкрита вітрам височінь (Бажан, Роки, 1957, 260).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 631.