РОЗВО́ДКА, и, ж.
1. рідко. Дія за знач. розвести́, розво́дити 1, 3.
2. спец. Інструмент, яким розводять пилку.
3. заст. Жінка, яка розлучилася з чоловіком.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 639.