РОЗВОЛІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗВОЛОКТИ́, лочу́, ло́чеш, док., перех., розм. Розносити, розтягати що-небудь частинами. Одарка сердилась, лаялась-лаялась: усе нажите добро рознесе [Йосипенко] та розволоче на старість! (Мирний, IV, 1955, 208).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 639.