РОЗВО́РА, и, ж. Жердина, якою подовжують віз. Звичні до роботи, воли ледь тягли воза, не одне колесо під розворою.. розсипалось (Збан., Сеспель, 1961, 446).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 640.