РОЗВІ́ДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗВІ́ДАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. діал. Дізнаватися. За колотнечею тощо Антосьо не гаразд розвідувався, чого-то приїздили люди з Солодьків (Свидн., Люборацькі, 1955, 204); Сьогодні я мусив поглянути в її обличчя, мусив розвідатися, що з нею діялося (Коб., III, 1956, 64).
2. тільки недок. Пас. до розві́дувати 2. На південь від Горішньо-Плавнівського родовища тепер розвідуються нові поклади залізистих кварцитів (Наука.., 7, 1957, 11); На території Донецького краю розвідуються вогнетривкі і тугоплавкі глини (Знання.., 12, 1965, 8).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 635.