РОЗВІ́ШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розві́шувати. Хіба може сьогодні втручання художника в життя обмежуватись розвішуванням картин на стінах? (Довж., III, 1960, 112); Школярі поспішають із спорудженням і розвішуванням будиночків-шпаківень (Наука.., 2, 1962, 47).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 636.