РО́ЗГЛЯД, у, ч.
1. Дія за знач. розгляда́ти. Катерина ждала, що, оглядівши Ольгу, потім покличуть і її на розгляд (Н.-Лев., І, 1956, 425); Всі ткачі по черзі дають роботу на розгляд (Л. Укр., IV, 1954, 210).
2. Розбір, аналіз чого-небудь. Безумовною вимогою марксистської теорії при розгляді будь-якого соціального питання є постановка його в певні історичні рамки (Ленін, 25, 1972, 251); Його книжка тим більше заслуговує на докладний розгляд, що.. він [В. І. Масляк] є найздібнішим українським поетом у Галичині (Фр., XVI, 1955, 107); Коли на розгляд комісії було запропоновано справу Хомутенка, ніхто не наважувався заговорити першим (Тют., Вир, 1964, 61).
3. юр. Розбір судової справи. А суд таки й затягся: лише опівночі закінчився розгляд справи, потім цілих п’ять годин тривала судова нарада (Головко, II, 1957, 185).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 648.