РОЗГУ́ЛЬНО. Присл. до розгу́льний 1, 2. Збурилась Уборть і разом з талими водами розгульно понесла в моря-океани польові соки (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 197).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 661.