РОЗДА́ЧА, і, ж. Дія за знач. розда́ти1. В мене нема на роздачу: я й сам собі не настачу (Номис, 1864, № 14331); Після роздачі в кухні дещо лишилося, і Ференц оголосив бункерові, щоб ішли з посудом на подвір’я (Гончар, III, 1959, 270).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 662.