РОЗДЕБЕ́НДЮВАННЯ, я, с., діал. Розмова, балачки знічев’я. Злість мене взяла, не дослухав я його роздебендювання (Фр., II, 1950, 135).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 663.