РОЗДРАКО́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗДРАКО́НИТИ, ню, ниш, док., розм., перех. і без додатка. Сильно лаяти, критикувати кого-небудь. — Що тут гаятись, заходити здаля? — Гей, Цимбале, — гукнув я, — роздраконимо — і точка! (Перв., І, 1958, 287).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 669.