РОЗДРОБЛЯ́ТИСЯ, я́ється і РОЗДРО́БЛЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗДРОБИ́ТИСЯ, ро́биться; мн. роздро́бляться; док.
1. Те саме, що роздрі́бнюватися 1, 2. Здавалося, небо схилилося глибоко вниз і роздроблювалося невпинно в ті сріблисто-білі кусники (Коб., І, 1956, 405); *Образно. Світло електрики роздробилось у неї під повіками кольоровими зірками (Коп., Вибр., 1948, 181).
2. тільки недок. Пас. до роздробля́ти, роздро́блювати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 671.