РОЗДІ́ЛЬНО. Присл. до розді́льний. Збираємо пшеницю в основному роздільно. Косимо у фазі воскової стиглості (Хлібороб Укр., 2, 1969, 13); — Відпустки тобі чекати ще довго, дівчино, — по одному, роздільно виштовхувала [Ліна Леонардівна] з себе слова (Коз., Сальвія, 1959, 132).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 666.