РОЗЖИМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗЖА́ТИ, розіжму́, розіжме́ш, док., перех., рідко. Те саме, що розтиска́ти. Права рука, з великим зусиллям розжимаючи пальці, тяглася за стаканом із водою (Тют., Вир, 1964, 190); — Отаким нам треба бути, — стисне й покаже тугий, як вилитий, ковальський кулак, — а ми поки що он які, — розіжме кулак зовсім (Головко, II, 1957, 408).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 679.