РОЗЗЛОСТИ́ТИСЯ, злощу́ся, зло́стишся, док., розм. Стати злим; розізлитися. Знов почув [Стальський], немов якась таємна сила відпихала його — і роззлостився (Фр., VII, 1951, 420).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 680.