РО́ЗКИД, у, ч.
1. Дія і стан за знач. розкида́ти1 1, 2, 4 і розкида́тися1 1, 2.
2. рідко. Постава кінцівок (у тварин). Вадами в поставі передніх кінцівок [коня] вважається також: розкид — вивернутість кінцівок назовні (Конярство, 1957, 17).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 694.