РОЗКИ́ДКА, и, ж.
1. розм. Дія за знач. розкида́ти1 1. Розкидка гною.
2. спец. Компонент узору художньої вишивки.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 697.