РОЗКЛЕКОТА́ТИСЯ, очу́ся, о́чешся і РОЗКЛЕКОТІ́ТИСЯ, очу́ся, оти́шся, док.
1. Почати випускати бульки під час кипіння, видаючи клекіт.
2. перен. Розхвилюватися, вимовляючи або видаючи звуки, схожі на клекіт. Дід розхвилювався, розклекотівся, наче казанок з окропом на жаркому вогні (Вол., Дні.., 1958, 123).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 703.