РОЗКРАДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розкрада́ти. Розкрадання народного добра капіталістами продовжується (Ленін, 32, 1973, 262); — Спіймаю ще раз — передам у суд. Там за розкрадання колгоспної власності тобі припечуть, що слідує (Тют., Вир, 1964, 28).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 711.