Що oзначає слово - "розкріпачувати"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


РОЗКРІПА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКРІПА́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех.

1. іст. Звільняти від кріпацтва. Одні твердили, що до знищення кріпацтва треба йти мирним шляхом, інші, навпаки, доводили, що цар і поміщики не згодяться добровільно розкріпачити селян і дати їм землю (Кол., Безсмертний Кобзар, 1961, 37).

2. перен. Звільняти кого-небудь від будь-якої залежності, від утисків, гніту. Жовтнева соціалістична революція розкріпачила жінку, забезпечила їй повну рівноправність у політичному і громадському житті (Літ. газ., 19.III 1957, 1); // Робити що-небудь вільним, непідвладним. Соціалізм докорінно змінив мету суспільного виробництва, розкріпачив працю, перетворив її на вільну і творчу (Кош. Укр., 9, 1967, 50): // Створювати умови, можливості для вільного, безперешкодного розвитку чого-небудь. Дедалі зростаючий конфлікт між продуктивними силами і виробничими відносинами владно ставить перед людством завдання — розірвати прогнилу капіталістичну оболонку, розкріпачити могутні продуктивні сили, створені людиною (Програма КПРС, 1961, 6).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 716.