РОЗКУ́БРЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗКУ́БРИТИ, рю, риш, док., перех., діал. Відкривати, відкупорювати. Гнат, похнюпившись, мов не своїми руками, розкубрює шампанське (Вирган, В розп. літа, 1959, 311).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 718.