РОЗКУ́ШАТИ, аю, аєш, док., перех., рідко. Те саме, що розкуштува́ти. — Привіз [Мендель] свіже пиво, коли не бреше… — От купіть, тоді й розкушаємо, яке воно… (Коцюб., II, 1955, 9).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 721.