РОЗЛО́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розломи́ти. Біля склянки лежав маленький розломлений брунатний шматочок хліба (Панч, О. Пархом., 1939, 107).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 729.