РОЗЛЮТУВА́ТИСЯ1див. розлюто́вуватися.
РОЗЛЮТУВА́ТИСЯ2, у́ється, док., заст. Розпаятися.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 732.
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
РОЗЛЮТУВА́ТИСЯ1див. розлюто́вуватися.
РОЗЛЮТУВА́ТИСЯ2, у́ється, док., заст. Розпаятися.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 732.