РОЗЛІ́ПЛЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗЛІПИ́ТИСЯ, лі́питься; мн. розлі́пляться; док. Роз’єднуватися, розходитися, відділятися одне від одного (про зліплені, склеєні частини чого-небудь). [Оксана:] Що ж ти йому готуєш? [Ганя:] Борщ, .. потім вареники. Тільки вареники у мене розліпились (Корн., II, 1955, 174).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 727.