РО́ЗМАШНО, рідко. Присл. до розмашни́й. «Доб’єм фашистського звіра!» — Доб’єм… Хтось уже доклав до гасла руку, закресливши перше слово і розмашно надписавши зверху: «Добили!» (Гончар, III, 1959, 442); *Образно. І з гімном космічним.. Розмашно-ритмічно Гордо прямує Вільна Зоря (Еллан, І, 1958, 93).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 737.