РОЗМІРКО́ВАНО, розм. Присл. до розмірко́ваний. Він не гнав коня, а розмірковано поспішав в оточенні кількох.. козаків (Ле, Хмельницький, І, 1957, 29).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 743.