РО́ЗПАД, у, ч. Дія і стан за знач. розпа́стися, розпада́тися1 1, 2. Вивчення законів розпаду радіоактивних елементів дало дослідникам надійний метод обчислення віку Землі (Цікава фізика, 1950, 198); Розпад колоніальної системи привів до утворення нових незалежних національних держав (Ком. Укр., 7, 1968, 75); [Шервуд:] Мій шлях закінчився. Пора поставити останню крапку. Доки ще жевріє маленька іскра сили, доки не почався розпад (Лев., Драми.., 1967, 519).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 754.