РОЗПАКО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗПАКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. 1. розм. Розпаковувати свої речі. [Очерет:] Ну, пусти, Тоню, треба розпаковуватись з дороги (Коч., II, 1956, 474). 2. тільки недок. Пас. до розпако́вувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 755.