РОЗПА́ЛУБЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗПА́ЛУБИТИ, блю, биш; мн. розпа́лублять; док., перех., спец. Знімати, розбирати опалубку (у 2 знач.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 756.