РОЗПА́НЬКАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Почати дуже панькатися з ким-, чим-небудь. [Павло:] Горпино, роби так, як велять! От покійні пан, Петро Ригорович… [Горпина:] Ще й ви тут розпанькалися з своїми покійниками, аж обридло слухати! (Кроп., II, 1958, 244).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 757.